Дрогобиччина - земля Івана Франка

КП Дрогобицьке регіональне радіомовлення Франкова земля

                                                                     УКРАЇНА                                                                        

ДРОГОБИЦЬКА РАЙОННА РАДА    

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

         Х       сесія п’ятого демократичного скликання

РІШЕННЯ

        від “01”                   червня               2007р.    №        187 


Про затвердження Редакційного статуту КП “Дрогобицьке регіональне радіомовлення  “Франкова земля””  та  угоди   про   розподіл   майна   між засновниками  КП  “Дрогобицьке  регіональне  радіомовлення   “Франкова земля””.

        

Заслухавши та обговоривши інформацію головного спеціаліста районної ради з питань інформації, зв’язків з пресою та громадскістю Л.Геряк, врахувавши висновок постійної комісії ради з питань депутатської діяльності, етики, дотримання законності і правопорядку (М.Сов’як) від 25.04.2007 року, керуючись  ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,  Дрогобицька районна рада вирішила:

 

  1. Затвердити Редакційний статут КП “Дрогобицьке регіональне радіомовлення “Франкова земля”” згідно додатку № 1.
  2. Затвердити угоду про розподіл майна між засновниками КП “Дрогобицьке регіональне радіомовлення “Франкова земля”” згідно додатку № 2.
  3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію  ради з питань депутатської діяльності, етики, дотримання законності і правопорядку (М.Сов’як).

 

                                 Голова районної ради                                                             Л.Литвин

 

Додаток № 1

до  рішення  Дрогобицької

районної   ради

від 01.06.2007р. № 187

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ

КП “ДРОГОБИЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ РАДІОМОВЛЕННЯ  „ФРАНКОВА ЗЕМЛЯ””

 2007 рік

 

1.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ.

 

          1.1. Цей Редакційний статут комунального підприємства “Дрогобицьке регіональне радіомовлення „Франкова земля” (надалі - Підприємство) встановлює вимоги до створення та поширення журналістами інформації, а також регламентує діяльність Редакційної ради. Статут розроблений відповідно до вимог статті 56 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, він базується на вимогах чинного законодавства та професійних стандартах журналістики.

          1.2. Підприємство веде інформаційне мовлення у межах ефірного часу згідно з ліцензією на мовлення, виданою у встановленому Законом України „Про телебачення і радіомовлення” порядку, створюючи і поширюючи інформацію шляхом виробництва і розповсюдження програм і передач та у інші способи, що не суперечать законодавству України, самостійно визначаючи зміст поширюваної інформації.

          1.3. Інформаційна діяльність Підприємства базується на положеннях статті 34 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, і кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір; а здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

          1.4. Метою розповсюдження Підприємством новин та іншої інформації є забезпечення права громадян бути поінформованими про важливі для суспільства події, основними функціями членів творчого колективу Підприємства є: утвердження принципів журналістики, відповідальною перед власною аудиторією та професійним співтовариством, шляхом достовірного та об’єктивного інформування про діяльність та рішення органів державної влади, приватних структур, посадових осіб – для забезпечення формування громадянами власної думки.

        1.5. Журналістам Підприємства гарантується: дотримання конституційного принципу про заборону цензури, створення умов для вільної продуктивної творчої журналістської діяльності та невтручання у професійну діяльність журналіста з боку державних органів, посадових осіб, засновників. Забезпечується можливість безсторонньо висловлювати позиції щодо усіх суспільно-політичних подій, які висвітлюються Підприємством, а також надається правовий та соціальний захист у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, передбачених законодавством України, цим Статутом і внутрішніми документами Підприємства. Засновники Підприємства не мають права втручатися у творчу діяльність підприємства в інший спосіб, ніж через внесення змін до Редакційного статуту.

2. ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ.

     2.1. Основні вимоги до забезпечення точності, об’єктивності, не упередженості та збалансованості інформації.

          2.1.1. Принцип точності та об’єктивності  подачі інформації.

Принцип точності та об’єктивності подачі інформації означає, що факти, які подаються користувачу Підприємством, повинні точно відповідати реальним подіям чи даним. Використання цитат, їх фрагментів чи уривків тексту не повинне спотворювати зміст висловлювання, тези чи контексту.

Умисне перекручення чи спотворення фактів є неприпустимим так само, як і маніпулювання фактами.   Архівний матеріал, використаний для ілюстрування проблеми чи події має бути чітко позначений як такий.

          2.1.2. Перевірка інформації як головний спосіб забезпечити її точність.

Будь-яка інформація, яку подає Підприємство, повинна бути гарантовано точною. При пошуку інформації  необхідно докладати максимум зусиль для того, щоб отримати її з першоджерела. Повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі відповідальні працівники редакції, слід лише перевіривши  факти щонайменше ще у двох джерелах інформації. Якщо йдеться лише про попередні дані, і ця інформація є надзвичайно суспільно значимою, її можна давати лише у надзвичайних випадках.

          2.1.3. Інформація, яку слід перевіряти особливо ретельно.

Особливо ретельно слід перевіряти такі аспекти інформації:

–повідомлення про лихо з людськими жертвами;

–    повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи зниклих 

     безвісти;

–   імена, прізвища і особові назви;

–   цифри, коли вони є принциповою частиною новин;

–  виняткові поняття, тобто усе, що починається зі слів “уперше”, “востаннє”,  

    “безпрецедентно”, “найбільший”, “найменший”, і т. д.

          2.1.4. Суть  збалансованої подачі інформації.

Збалансованість подачі матеріалу – це запорука неупередженості Підприємства у будь-якій спірній чи конфліктній ситуації. Підприємство обов’язково представляє позиції усіх сторін конфлікту або неоднозначного спірного питання одразу в межах одного сюжету чи випуску новин. У разі, якщо оперативно не можна взяти коментар в однієї з сторін, редакція має докласти зусиль, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку слід загострювати увагу споживача інформаційного продукту на тому, що є різні точки зору на проблему, а також повідомити причину, з якої поки-що не вдалося взяти коментар певної сторони. Якщо особа, про яку йдеться, відмовляється коментувати ситуацію, Підприємство має поінформувати про цей факт громадськість.

           2.1.5. Вимоги до журналістів щодо збалансованої інформації.

При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти і редакція докладають зусиль до знаходження нейтрального експерта, “третейського судді”. При цьому громадськість має чітко зрозуміти, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень, і чи ця людина не є стороною, зацікавленою в конфлікті.

           2.1.6. Неупередженість.

Це одна з цінностей, яка поширюється на всі програми Підприємства. Журналісти мають об’єктивно, неупереджено та безсторонньо висвітлювати спірні теми у передачах. Журналісти не мають права висловлювати  власні думки про поточні події чи питання державної політики в інформаційних програмах, за винятком проблем мовлення.

           2.1.7. Персоналії.

Для Підприємства немає татуйованих осіб, про яких вона уникає згадувати в новинах або не запрошує до студії. Усі політики та громадські діячі є рівними у своїх можливостях. Запитання можуть бути гострими, як для представників влади, так і для опозиції.

          2.2. Розповсюдження конфіденційної інформації та інформації про приватне життя особи.

          2.2.1. Конфіденційна інформація.

Це інформація, яка належить фізичним і юридичним особам та розповсюджується за їхнім бажанням. Особа сама визначає, яка інформація про неї є конфіденційною. Журналіст не має права збирати конфіденційну інформацію, порушуючи закон. Журналіст не може нести відповідальність за поширення конфіденційної інформації, якщо він не знав про її конфіденційність та отримав її у законний спосіб.

          2.2.2. Недоторканість приватного життя.

Одна з основних засад Підприємства є шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування, яке, утім, не виключає права розслідувати питання, що є предметом публічного інтересу. Обставини приватного життя особи також мусять бути розголошені без її згоди за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджене рішенням суду.

Приватна та конфіденційна інформація  може та має бути оприлюдненою, якщо є переважаючий суспільний інтерес до такої інформації. Суспільний інтерес слід розуміти не лише  як бажання громадськості знати інформацію, але й з точки зору цінності інформації для суспільства за умов демократії.

           2.3. Питання пристойності.

           2.3.1. Захист суспільної моралі.

Підприємство не пропагує нездоровий спосіб життя (паління, пияцтво, наркоманію) чи антисоціальну поведінку. Дуже обережно мають бути висвітлені небезпечні для суспільства варіанти поведінки, наприклад, суїцид.  Усі вищезгадані елементи можуть подаватися за справжньої необхідності, якщо вони є невід’ємною  частиною  суспільно вагомої новини.

           2.4. Інформація про злочини та правопорушення.

           2.4.1. Злочини і правопорушення.

Не слід застосовувати детальне описання способів вчинення правопорушень чи уникнення від передбаченої законом відповідальності, обставин та способів вчинення самогубств з міркувань запобігання впливу негативних прикладів, повідомляти про способи і методи виготовлення та використання наркотичних препаратів або про місця їх придбання та  розповсюджувати іншу інформацію, яка може бути використана з метою вчинення злочинів, спричинення шкоди собі чи оточуючим, або негативно вплинути на підлітків.

           2.4.2. Неупередженість щодо підозрюваних, обвинувачених та підсудних.

При висвітленні кримінальної та правоохоронної тематики журналісти Підприємства на всіх етапах (злочин, порушення кримінальної справи, хід слідства, затримання, арешт підозрюваних, хід судового процесу) докладають зусиль до неупередженого ставлення до підозрюваних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. 

Коли особа звинувачує когось у скоєнні проти неї злочину, однак кримінальна справа щодо цього не порушена, підприємство поширює таку інформацію разом з іменем потерпілої особи.

             2.5. Інформація про різні групи населення. (націонанальні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та інвалідів)

             2.5.1. Відмова від дискримінації.

Співробітники Підприємства виключають у своїй роботі і повсякденному ужитті ідеї ксенофобії, дискримінаційного ставлення до будь-кого за будь-якою ознакою. Журналісти мають виявляти толерантність до кожної людини та висловлюваних нею ідей, не допускати упередженості у зв’язку з соціальним статусом людини, її професією чи родом занять, партійною, расовою, етнічною чи національною належністю, місцем проживання, способом життя, системою особистих переконань, сексуальною орієнтацією, зовнішнім виглядом та фізичними вадами.            

            2.5.2. Образливі висловлювання.

Підприємство обережно ставиться до вживання термінів, які можуть бути образливими для певних груп населення, включно з термінами, які позначають цю групу.

            2.6. Достовірність інфомації, одержавної від третіх осіб. Захист джерел.

            2.6.1. Суть достовірності подачі інформації.

Інформація, яку подає своїм користувачам Підприємство, повинна завжди мати авторитетне джерело походження. На джерела треба посилатися чітко і недвозначно, щоб користувачі могли зрозуміти, чия позиція висвітлюється. Чим більш сенсаційна новина, тим важливіше посилання на авторитетне джерело інформації.

            2.6.2. Перевірка фактів.

Факти потрібно піддавати перехресній перевірці, щонайменше з двох джерел. Додаткової перевірки потребують також і факти, отримані від публічної особи, особливо від політиків. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор.

            2.6.3. Анонімні джерела інформації.

Журналіст і редакція мають право не розкривати своїх джерел інформації.  Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.

До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її голос  не може бути впізнаним. У разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщене в ефірі.

            2.6.4. Офіційна інформація.

Особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язана робити посилання на таке джерело.

2.7. ДОТРИМАННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ.

            2.7.1. Відмова від плагіату.

Плагіат порушує чинне законодавство України та є негідним професійного журналіста. Без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, використання допускається у виключному переліку випадків:

–використання цитат з твору, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси;

–використання художніх творів в обсязі, виправданих поставленою метою;

–відтворення з метою висвітлення поточних подій;

–передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.

Журналіст є автором лише тих матеріалів, які він створив власною творчою працею, які є оригінальними і унікальними і мають ознаки твору, що охороняється законом. Матеріал, створений на основі загальнодоступних фактів, джерелами яких є нормативні акти, повідомлення ЗМІ, чутки тощо, який містять виклад подій, текст якого відповідає стилістиці інформаційного жанру, не містить образних, метафоричних, оригінальних мовних оборотів, не є творчим, не вважається авторським і кваліфікується як редакційна інформація.

          2.8. Інформація про політичні партії, блоки та політиків під час виборчого процесу та поза його межами.

           2.8.1. Виборчі кампанії.

Головним орієнтиром діяльності Підприємства під час виборів є забезпечення права громадян на інформований, свідомий збір. Разом з цим Підприємство зобов’язане дбати про забезпечення прав кандидатів та інших осіб, зокрема, права на рівні можливості доступу до засобів масової інформації та права на відповідь.

           2.8.2. Рівність можливостей всіх кандидатів, партій та блоків.

Всі кандидати, партії та блоки мають рівні можливості на доступ до засобів масової інформації. Збалансоване висвітлення діяльності кандидатів у програмах новин означає, що  кандидатам, партіям та блокам, які є більш популярними, присвячується більше часу, ніж тим, що є менш популярними. Разом з цим, жоден кандидат, партія чи блок не має бути повністю позбавлений доступу до ефіру Підприємства.

           2.8.3. Оприлюднення результатів опитувань громадської думки.

Підприємство при оприлюдненні результатів опитувань громадської думки повинне щонайменше поширити таку інформацію: ідентифікувати організацію, що проводила опитування, організацію чи партію, що замовила та сплатила за проведене опитування, застосовану методологію, розмір вибірки, розмір похибки і дату проведення опитування. Доцільно повідомити, що опитування вказує на стан громадської думки лише на момент його проведення.

             2.9. Вимоги до реклами і спонсортсва.

             2.9.1. Рекламні згадки про товари і послуги.

Будь-яка згадка у програмах про товари чи послуги, що надаються комерційною компанією, повинна бути виправданою з редакційного погляду і не мати рекламного характеру. Прихована реклама в інформаційних програмах заборонена. Всі рекламні матеріали мають буди спеціально позначені і розміщені згідно із законодавством.

             2.9.2. Спонсорство.

Забороняється спонсорування новин, передач, що висвітлюють політичні події чи проблеми. Спонсори не мають права впливати на час і зміст програм, а також втручатися у професійну діяльність Підприємства та її працівників.

3.ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ, ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ

РЕДАКЦІЙНОЇ РАДИ ПІДПРИЄМСТВА.

             3.1.Склад Редакційної ради.

З метою забезпечення дотримання законодавства про засоби масової інформації та положень цього Редакційного статуту створюється і діє Редакційна рада Підприємства. Редакційна рада складається з 4-х членів, по одному від Засновників, два – від редакційного колективу (обираються на редакційних зборах). Термін повноважень членів Редакційної ради складає 4 (чотири) роки.

             3.2.  Завдання Редакційної ради.

Контроль за дотриманням журналістами Редакційного статуту.

          3.2.1. Контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність Підприємства.

          3.3.Права Редакційної ради:

–ініціювати внесення змін до Редакційного статуту, а також здійснювати попередню оцінку змін до Редакційного статуту, розроблених з ініціативи Засновників;

  • перевіряти умови праці творчих працівників Підприємства;

  • перевіряти звернення журналістів та інших працівників Підприємства щодо конфліктів з приводу підготовки та поширення інформації, наявності порушень Редакційного статуту, порушень прав журналістів, вимог до заборони цензури та невтручання у їх творчу діяльність;

  • звертатися до органів управління Підприємства щодо проведення службового розслідування фактів порушення Редакційного статуту, прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність Підприємства;

–виносити на розгляд органів управління Підприємства питання щодо звільнення осіб, які допустили у своїй діяльності порушення положень Редакційного статуту;

–звертатися до органів управління Підприємства з вимогами щодо захисту журналістів та їх прав, втручання в діяльність, якщо порушення виходять від осіб, що не є працівниками Підприємства;

–розглядати листи і звернення слухачів щодо змісту і технічної якості передач, вносити пропозиції органам управління Підприємства щодо прийняття або відхилення надісланих пропозицій та зауважень;

–здійснювати інші повноваження, спрямовані на виконання завдань Редакційної ради.

          3.4. Форми роботи Редакційної ради.

Формою роботи Редакційної ради є чергові та позачергові засідання. Чергові засідання Редакційної ради відбуваються чотири рази на рік. Позачергове засідання Редакційної ради може бути скликане з ініціативи голови Редакційної ради або не менш, як 2 (двох) її членів у випадку необхідності         невідкладного вирішення питань діяльності  Редакційної ради.

Про проведення засідання, його час та місце, порядок денний Голова Редакційної ради не пізніше, аніж за 3 робочі дні повідомляє усіх членів Редакційної ради.

            3.5. Засідання Редакційної ради.

Засідання Редакційної ради є правомочними у випадку особистої присутності на ньому не менш, як 3 її членів. Рішення приймаються більшістю голосів членів, присутніх на засіданні. Кожен член Редакційної ради має один голос. При рівному голосуванні Голова Редакційної ради має два голоси. Рішення Редакційної ради оформлюються протоколом, який підписується Головою Редакційної ради.

            3.6. Голова Редакційної ради.

Очолює Редакційну раду та керує її діяльністю Голова Редакційної ради, який обирається на засіданні Редакційної ради зі складу її членів. Голова Редакційної ради вважається обраним або відкликаним Редакційною радою, якщо за таке рішення проголосувало не менше 3 (трьох) членів Редакційної ради.

Голова Редакційної ради:

–організовує ведення протоколів Редакційної ради та підписує їх;

–ініціює розгляд питань на засіданні Редакційної ради, формує порядок денний засідань;

–повідомляє про скликання чергових та позачергових зборів Редакційної ради;

–визначає час і місце проведення засідань Редакційної ради;

–представляє Редакційну раду в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, перед третіми особами, у тому числі перед керівництвом і творчим колективом Підприємства;

–здійснює інші повноваження з метою забезпечення діяльності Редакційної ради та виконання нею своїх повноважень;

–редакційна рада може обрати секретаря для ведення протоколів засідань.

           3.7. Член Редакційної ради.

    Член Редакційної ради має право:

–ініціювати розгляд питань на засіданнях Редакційної ради;

–вносити пропозиції щодо проектів рішень Редакційної ради;

–вимагати від органів управління Підприємства, їх посадових осіб, Редакційної  

–ради та її членів, працівників Підприємства надання необхідних матеріалів та  документів для ознайомлення з метою прийняття рішення з питань порядку денного;

  Член Редакційної ради зобов’язаний:

–брати участь у засіданні Редакційної ради;

–подавати матеріали та документи, необхідні для ініціювання питань порядку денного та їх розгляду на засіданнях;

–завчасно повідомляти про неможливість участі у засіданні Редакційної ради;

–виконувати рішення, прийняті Редакційною радою.

            3.8. Повноваження Редакційної ради.

Повноваження Редакційної ради розпочинаються після завершення 1 (одного) місяця  з дня затвердження Редакційного статуту.

У випадку припинення повноважень члена Редакційної ради Засновники або  збори творчого колективу Підприємства зобов’язані протягом одного місяця призначити нового члена Редакційної ради.

Засідання Редакційної ради  вважаються правомочними, якщо на них  присутні не менше 3-х її членів.  Рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосували не менше, ніж 3 члени Редакційної ради.      

У зборах творчого колективу беруть участь лише журналісти. Не можуть брати участь у зборах та бути обраними  від зборів технічні та фінансові працівники.

          3.9. Припинення повноважень члена Редакційної ради

         Повноваження члена Редакційної ради припиняється:

–після закінчення 4-річного терміну;

  • у разі відкликання його Засновниками, якщо він ними призначався;

–у разі відкликання його загальними зборами журналістів;

–у випадку добровільного складання повноважень члена Редакційної ради.

          3.10. Припинення повноважень голови Редакційної ради

         Повноваження голови Редакційної ради припиняється:

–у випадку припинення його повноважень як члена Редакційної ради;

–у випадку добровільного складання ним повноважень голови Редакційної ради;

–у випадку його відкликання Редакційною радою.

         3.11. Члени Редакційної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Підприємство забезпечує приміщення для роботи Редакційної ради та забезпечує її необхідними для діяльності майном.

 

Заступник голови

районної ради                                                                           В.Стецівка 

Голова Дрогобицької районної ради

СІКОРА МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ

Заступник голови Дрогобицької районної ради

СТЕЦІВКА ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

Погода в Дрогобичі